Інформація для військовослужбовців, які самовільно залишили частину

УВАГА!

Військовослужбовці Збройних Сил  України та Національної Гвардії, які самовільно залишили військові частини та знаходяться в розшуку!

         Самовільне залишення військової частини або місця служби (стаття 407 Кримінального кодексу України) становить закінчений склад злочину з моменту залишення військової частини і триває протягом усього періоду, поки особа, щодо якої командування повідомило правоохоронні органи, не буде затримана або не з’явиться із зізнанням.

Переховуючись від слідства, військовослужбовець не зможе уникнути кримінальної відповідальності за скоєний військовий злочин. Більш того, продовжуючи свою протиправну поведінку, така особа з кожним днем лише обтяжує свою вину і моделює ситуацію, яка в подальшому може унеможливити застосування судом більш м’яких заходів кримінального впливу у межах передбаченої законом санкції, більш м’якого покарання,
ніж передбачене законом, або звільнення від кримінальної відповідальності.

Навпаки, з’явлення із зізнанням до правоохоронних органів, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину законодавець вважає обставинами, які пом’якшують покарання, і в обов’язковому порядку повинні бути враховані як державним обвинувачем, так і судом при постановленні вироку (стаття 66 Кримінального кодексу України). Також, у кожному конкретному випадку до уваги приймаються всі причини та умови, що фактично сприяли залишенню військовослужбовцем військової частини, включаючи збіг тяжких сімейних обставин, наявність позастатутних відносин та інші.

Військові прокурори звертаються до усіх військовослужбовців, які самовільно залишили військову частину або місце служби, з пропозицією скористатися шансом повернутися до повноцінного життя і добровільно звернутися до найближчої військової прокуратури із зізнанням та поясненням причин відсутності на військовій службі. У такому випадку, за відсутності тяжких наслідків або фактів вчинення інших злочинів, застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у ході досудового слідства ініційовано не буде.

Також, відповідно до ст. 1 та 2  Закону України “Про застосування амністії в Україні”   звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, осіб, кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, а також осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, що не є особливо тяжким злочином проти життя та здоров’я особи та не є діянням, передбаченим частинами другоютретьою і четвертою статті 408статтею 410частинами другоютретьою і четвертою статті 411 Кримінального кодексу України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, отримали статус учасника бойових дій (крім осіб, зазначених у частині четвертій статті 86 Кримінального кодексу України, статті 4 Закону України “Про застосування амністії в Україні” та статті 9 цього Закону).

Закликаємо батьків, друзів, родичів військовослужбовців допомогти своїм близьким людям виправити свою, можливо, найбільшу помилку
у житті, перестати переховуватися від слідства і відкрити для себе майбутнє.

               З виниклих питань або будь-якої інформації просимо звертатись за телефонами та адресами:

044-243-44-30 (Головна військова прокуратура Генеральної прокуратури України, 03186, місто Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 2а);

044-285-44-61 (Військова прокуратура Центрального регіону України, 01014, м. Київ, вул. Петра Болбочана, 8);

048-743-30-02 (Військова прокуратура Південного регіону України, 65012, м. Одеса, вул. Пироговська, 11);

0512-64-30-97 Вітовський районний військовий комісаріат (м. Миколаїв, вул. Ольшанців, 66/4)