«Мета інституту строкової служби, її роль у забезпеченні безпеки держави»

ЗАХИЩАТИ ДЕРЖАВУ – ОБОВ’ЯЗОК КОЖНОГО УКРАЇНЦЯ!

«Все починається з малого…» Дійсно, як із зернини починається хліб, так і будь-яка держава починається з малесенької ланки ланцюга – з людини. А велич самої держави залежить від нашої з вами самосвідомості. І лад чи хаос пануватимуть у країні – теж залежить від нас, від нашого обов’язку, вірніше, зобов’язання.

Весна 2014-го року змінила більшість із нас, але не всіх. Вона увірвалася до багатьох родин болем і відчаєм, слізьми і втратами, цинковими трунами та аналізами ДНК. Страхом перед гібридною невідомістю із кривавою назвою «ВІЙНА». Нависла загроза втратити свою Україну, потрапити під владу Московії, ФСБ і Кремля. І ми почали змінюватися. Принцип «Моя хата з краю» більшістю (але не переважною!) був забутий. Виявилося, що все, що відбувається на Донбасі чи в анексованому Криму, так чи інакше торкається нас всіх. Ми відчули свою приналежність до всього, що відбувається з країною. Стара-нова поліція, старі-нові політики, старі-нові партії. Все це створювалося нами, нами обиралося. Практично з руїн поставала нова Армія. І, виявилося, що це саме наша армія, бо захищає вона саме нас. В той час, як більшість сидить на дивані і дивиться комедійні серіали, п’є пиво у барах чи гатить феєрверками у парках відпочинку. А молоді хлопці та дівчата гинуть майже щодня. Гинуть, бо постало питання не того, якою бути Україні в майбутньому, а того, чи бути їй взагалі. Чи не зникне вона зі світової мапи.

Першочерговим завданням постало комплектування реанімованих Збройних Сил і Національної гвардії. Армія стала контрактною і ввійшла до десятка найсильніших армій Європи і тридцятки найсильніших армій світу. Захист Вітчизни – це не лише її оборона. Це і стан захищеності державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу, законних інтересів держави та прав громадян від посягань з боку окремих організацій, груп та осіб. Це відповідний рівень громадського порядку та громадської безпеки, збереження національної культури та ін. Всі ці аспекти захисту Вітчизни мають відстоюватись громадянами. «Ухиляння» від строкової служби не навчить захищати. А варто про це задуматися. Небажання служити в армії ставить у безвихідне становище всіх, хто зараз на передовій, на «нулі» під ворожими обстрілами. Захист держави від збройної агресії – справа честі і обов’язок кожного громадянина України.

Звіти військовиків про результати осіннього призову багатьох шокували: 70% призовників-строковиків не з’явилися до військових комісаріатів. І головною причиною надалі є «косарі», третина із яких перебувають у розшуку. 70% – цифра велика, як для країни у стані війни. І жоден з цих горе-вояків не задумується над тим, що одного ранку України просто може не стати. Вона руками агресора вкотре за сотні літ боротьби за незалежність перетвориться на окраїну, хутір, таку собі «русскую глубінку» чи федеративний округ імперії.

У нас багато люблять говорити про ізраїльський досвід. Так от – якби в Україні його перейняли, то по нічних клубах особи призовного віку не зависали б. Бо це соромно. Відповідно до законодавства про військову службу, призову до армії оборони Ізраїлю підлягають усі, хто досягнув 18-річного віку. Як юнаки, так і дівчата, придатні за станом здоров’я. Повістки також отримують особи, відповідного віку, що володіють статусом “постійних жителів”. От тільки наведення прикладів в умовах зовнішньої агресії – не порятунок. Порятунком стане усвідомлення кожним із громадян власної причетності до того, що відбувається на фронті. Усвідомлення того, що крім прав є обов’язки. І якщо ми не хочемо втратити України, то потрібно вчитися її захищати.   Підписуючи контракт, ви тим самим даєте шанс на ротацію, на відпочинок. Не ухиляючись від строкової служби, ви тим самим забезпечуєте професійний захист українських кордонів у майбутньому. Адже вміння розбирати і збирати АК, кидати гранату, чистити зброю, володіти навичками рукопашного бою, бути підтягнутим і хоробрим ще нікому не завадили. У сучасних Збройних силах кожен з призовників та військовозобов’язаних знайде щось собі до душі. Адже родів військ багато, всі вони цікаві. Та, найголовніше, армія вчить людину бути чесною, справжньою, відважною. Армія вчить боронити власну державу. А боронячи державу, ми тим самим захищаємо свій дім, родину, друзів, батьків і дітей. Власне майбутнє, врешті-решт.