«СВІТОВИЙ ДОСВІД СТРОКОВОЇ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ»

Однією з важливих складових виконання громадянами встановленого законодавством військового обов’язку є призов на строкову військову службу.

 В десятку кращих у світі входить армія оборони Ізраїлю. Повістки отримують усі громадяни країни, як юнаки, так і дівчата, придатні за станом здоров’я, які досягли 18-річного віку, а також особи відповідного віку, які володіють статусом «остійних жителів». Термін строкової служби для чоловіків – 36 місяців, для жінок – 24, що дає можливість досконало освоїти військову спеціальність.

Однак, у світі є країни, в яких узагалі немає строкової служби, держави, в яких призов не проводиться в мирний час, а також країни, де періодично проходить призов до армії.

В Ісландії, Гаїті, Гренландії та Коста-Ріці взагалі немає власної армії. Ніколи не існувало призову в Саудівській Аравії, адже там діє контрактна армія. Немає призову в Індії, ПАР та Японії.

Відмовилися від призовної армії в мирний час Канада та Австралія. У Великій Британії призов запроваджувався під час світових війн, а останні призовники демобілізувалися з армії в 60-х роках минулого століття.

У США призов скасували після війни у В’єтнамі, але всі чоловіки з 18 до
26 років зобов’язані стати на облік у Системі військової повинності. Тим, хто ухиляється від реєстрації, загрожує п’ятирічне тюремне ув’язнення та штраф у
250 тисяч доларів, хоча, як правило, все закінчується 5-місячним арештом.

У Німеччині призов призупинений із 2011 року, але Конституція ФРН передбачає, що всі чоловіки можуть бути призвані до армії з 18 років. У Франції з 2001 року щорічний призов замінили на День підготовки національної оборони, в якому обов’язково беруть участь усі чоловіки та жінки від 16 до 18 років. У Нідерландах призов діє лише на папері, а в реальності він не проводився з
1996 року.

З країн НАТО наразі призов зберігається в Данії для чоловіків від 18 років на 4-місячну службу), Естонії (чоловіки від 18 до 28 років зобов’язані проходити
11-місячну службу), Греції (чоловіки від 19 до 45, 8-місячна служба в армії або
12-місячна служба на флоті або у ВПС), Норвегії (всі громадяни від 19 до 44). Швеція та Литва повернули призов кілька років тому.

В Австрії та Швейцарії питання призову винесли на референдум 2013 року й більшість австрійців та швейцарців висловилися за збереження строкової служби. У Швейцарії чоловіки служать із 20 років на термін від 18 до 21 тижнів. Після проходження обов’язкової служби громадяни до 34 років (офіцери до 50) залишаються в запасі й мають проходити регулярні військові збори тривалістю до 21 дня. Сумарно потрібно відслужити 300 днів (офіцерам 600).

У Китаї до армії призивають у віці від 18 до 22 років на два роки. Ті, хто відслужив, залишаються в запасі до 45 років. Тим, хто ухиляється, загрожує великий штраф або трудовий табір.

Військовий обов’язок у Південній Кореї – від 18 до 31 року на 24 місяці. Студентам дають відстрочки, а єдиною можливістю повністю уникнути призову є медичні протипоказання. До їх переліку включений і гомосексуалізм, який у країні вважається захворюванням. За ухилення можна сісти до в’язниці на термін від 2 до 10 років, а у воєнний час – до 10 років.

Майже всі країни Латинської Америки мають строкову службу в армії. В Перу та Чилі солдатів набирають добровільно, а у Венесуелі, Болівії, Мексиці, Аргентині та Бразилії існує повномасштабний призов.

Найцікавіше проходить призов у Мексиці – за допомогою лотереї. Призовний вік – від 18 до 40 років. Призовники служать лише в армії, флот і ВПС комплектуються на добровільній основі. Існують відстрочки для студентів, ув’язнених і для тих, хто має утримувати сім’ю.

У Бразилії всі чоловіки зобов’язані стати на облік після досягнення 18 років і можуть бути призвані з 19 років. Без довідки про взяття на військовий облік неможливо отримати легальний дозвіл на роботу.

Служба у Збройних силах Турецької Республіки – святий обов’язок для турків. У консервативному турецькому суспільстві виключень не визнають. Виповнилось 20 років – вирушай на захист Вітчизни. Навіть доктор наук повинен відслужити, хай і недовго – всього 5 місяців, як втім, і будь-який інший призовник, який закінчив ВУЗ. За ухилення від призову можна потрапити до в’язниці на термін від місяця до 10 років.

Також існують і держави, де процедура проходження жінками військової служби є обов’язковою і вони – такі ж призовники, як і чоловіки. Точно відомо, що обов’язкова військова служба для осіб жіночої статі діє у Норвегії, Північній Кореї, на Тайвані й Кубі (“де-юре”), у Лівії, Малайзії, Перу, Беніні, Еритреї та Ізраїлі. Також відносні зобов’язання перед державою є і у китаянок.

При цьому варто зауважити, що, навіть з призовом, представниць прекрасної статі допускають не до усіх військових професій. Часто вони не можуть брати участі у бойових діях і виконують переважно функції медицини, зв’язку, тощо.

Найбільш розвинена країна у питанні гендерної рівності – Ізраїль. Через певні особливості Ізраїль має постійно утримувати велику, навчену та добре озброєну армію (ЦАГАЛ). Жінки та чоловіки у цій країні у питанні захисту держави мають повністю рівні права (крім деяких незначних нюансів).

Представницям прекрасної статі дозволяється служити практично у всіх частинах ізраїльської армії, виняток становлять лише окремі види військ, куди допускаються тільки чоловіки. Кількість таких частин не перевищує однієї п’ятої від загальної чисельності з’єднань Армії оборони Ізраїлю.

Кожен третій солдат Ізраїлю – жінка (за статистикою 33% від загальної кількості, яка становить 176,5 тисячі).

Жінки служать у сухопутних військах, у флоті та авіації. Термін служби за призовом для них становить 2 роки, чоловіки служать на рік більше. Представниці слабкої статі можуть отримати відстрочку або звільнення від служби в армії після одруження, вагітності або з релігійних міркувань.

Норвегія є теж однією з найбільш розвинених країн у питанні гендерної рівності. У Конституції країни сказано, що кожен громадянин зобов’язаний захищати державу, але до недавнього часу це стосувалося лише чоловіків. У жовтні 2014 року в Норвегії ухвалили закон, згідно з яким жінки у віці від 19 до 44 років підлягають обов’язковому призову на військову службу на строк від семи до дев’ятнадцяти місяців. У командуванні війська хочуть, щоб до 2020 року жінки становили 20% загальної кількості Збройних сил.

У КНДР жінки також зобов’язані служити у Збройних силах, але такий приклад не є найкращим. Представниці прекрасної статі мають служити у Корейській народній армії сім років (чоловіки – десять). Чисельність Корейської народної армії (КНА) приблизно 1,2 мільйона осіб, 10% це жінки. В армії КНДР вони почали служити у 1995 році. Не кожна корейська жінка призивається до лав Збройних сил. Туди потрапляють тільки ті дівчата, які довели свою вірність партії.

У Китаї також існує загальний призов, але він ніколи не проводиться. Жінок у Збройних силах відносно небагато. Величезне населення Китаю дозволяє комплектувати армію переважно з добровольців і їх кількість, зазвичай, задовольняє потреби збройних сил КНР.

Масово жінок братимуть у Народно-визвольну армію Китаю (НВАК) тільки у випадку війни та загальної мобілізації. Та беруть не усіх – потрібно пройти суворий відбір. Крім того, у керівництві НВАК офіційно заявляли, що військові, які страждають на ожиріння, автоматично позбавляються можливості кар’єрного росту в армії. Також новобранців не беруть до Збройних сил, якщо ті мають татуювання та страждають хропінням.